ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні концепції, методи і засоби програмування, системи та інструменти їхньої підтримки, сучасні стандарти, зокрема, процеси життєвого циклу, вимірювання і оцінювання якості розробки програмного забезпечення.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Формування у студентів знань, вмінь та навичок з розробки великих та середніх програмних систем, сучасних технологій розробки великих програмних проектів, методів математичного моделювання, які застосовуються в процесі розробки програмних систем загального та спеціального призначення, з розробки тестових документів, класифікації дефектів програмного забезпечення, відстеження життєвого сроку програмного забезпечення.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Інженерія програмного забезпечення” є отримання практичних навичок та теоретичних знань у наступних питаннях:

– розробки великих та середніх програмних систем;

– відстеження життєвого циклу програмного забезпечення;

– тестування програмного забезпечення;

– супровід програмного забезпечення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

–         типову модель життєвого циклу програмного забезпечення;

–         поняття системи та її оточення;

–         основні поняття системотехніки;

–         особливості програмних систем;

–         основні моделі процесів розробки програмних систем;

–         методи та моделі управління процесом розробки програмних систем;

–         класифікацію вимог до програмних систем;

–         моделі та методи розробки вимог користувача та системних специфікацій;

–         моделі систем та їх переваги та недоліки;

–         технології автоматизації процесів розробки програмних систем;

–         методології проектування програмних систем;

–         сучасні архітектури та технології проектування програмних систем;

–         стадії тестінга у життєвому циклі продукту;

–         класифікацію типів тесту за різними ознаками;

–         класифікацію дефектів та їх атрибути;

–         поняття контролю якості та гарантії якості;

–         принципи складання тест-циклів.

вміти :

–         застосовувати на практиці основні моделі розробки програмних систем;

–         розробляти робочу документацію проектування програмних систем;

–         розробляти вимоги користувача та системні програмні вимоги до програмних систем;

–         застосовувати на практиці моделі та методи розробки програмних систем;

–         розробляти тест-плани, тест-кейси, звіт про знайдений дефект:

–         застосовувати на практиці різноманітні типи тестінгу.