Навчальні дисципліни

Навчальні дисципліни, які викладаються на кафедрі:

ПЕРИФЕРІЙНІ ПРИСТРОЇ

   Мета курсу: ознайомлення та засвоєння студентами знань основних принципів роботи периферійних пристроїв, які є необхідними для розуміння роботи комп’ютера в цілому та включають пристрої зовнішньої пам’яті, введення-виведення інформації, а також способи запису аудіо- та відеоінформації.

   Завданням курсу є отримання студентами знань про основні типи периферійних пристроїв, принципи їх роботи, способи під’єднання до комп’ютера та методи програмування.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: визначення периферійних пристроїв і їх основні типи; основні характеристики та конструкції пристроїв зберігання; логічну структуру пристроїв прямого та послідовного доступу до пам’яті; принципи роботи та основні типи твердотільних пристроїв зберігання; правила встановлення та обслуговування нових пристроїв; основні типи та характеристики принтерів, моніторів, клавіатури та інших пристроїв введення – виведення; принципи запису звуку та зображень в ПК; дротові та бездротові інтерфейси периферійних пристроїв.

   На основі набутих знань студент повинен вміти: діагностувати ПК засобами операційної системи; обслуговувати накопичувачі на гнучких і жорстких магнітних дисках; обслуговувати пристрої з оптичним принципом збереження інформації CD-ROM; обслуговувати накопичувачі з різними принципами збереження інформації; обслуговувати принтери, сканери та ін. пристрої введення-виведення; діагностувати роботу моніторів та відеоадаптерів; обслуговувати інтерфейси пристроїв введення-виведення; обслуговувати аудіо системи.

АРХІТЕКТУРА КОМП’ЮТЕРІВ

   Мета курсу: дослідження особливостей архітектури сучасних обчислювальних систем, процесорів, комп’ютерної периферії та їхньої взаємодії; вивчення мови низького рівня – асемблера, принципів та методів програмування в машинних кодах, розуміння основних тенденцій розвитку та фундаментальних принципів функціонування комп’ютерних систем.

   Завданням курсу є отримання студентами знань про апаратну частину комп’ютера, його технічні характеристики та функціональні можливості.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: принцип програмного керування для організації обчислювальних процесів в комп’ютері; характеристики комп’ютера на архітектурному та структурному рівнях; мови опису апаратних і програмних засобів комп’ютерів; архітектуру процесорів на базі арифметико-логічних пристроїв з розподіленою та зосередженою логікою і пристроїв керування з жорсткою та гнучкою логікою; системи команд, формати і структури даних, способи адресації команд та операндів, мікроалгоритми і мікропрограми реалізації різних операцій; структуру адресного простору комп’ютера, архітектуру віртуальної багаторівневої пам’яті комп’ютера і алгоритми обміну інформацією між пристроями пам’яті різного рівня; програмні та апаратні засоби обміну даними між процесором і зовнішніми пристроями в режимі програмного обміну, переривань програми та прямого доступу до пам’яті; сучасні засоби підвищення продуктивності, надійності та функціональних можливостей обчислювальних засобів.

На основі набутих знань студент повинен вміти: оцінювати характеристики комп’ютера на архітектурному та структурному рівнях. Користуватися мовами опису апаратних і програмних засобів комп’ютерів; розробляти архітектуру процесорів на базі арифметико-логічних пристроїв і пристроїв керування з різною організацією; розробляти системи команд, формати і структуру даних, способи адресації команд та операндів, мікроалгоритми і мікропрограми реалізації різних операцій; розробляти архітектуру багаторівневої пам’яті комп’ютера і алгоритми обміну інформацією між пристроями пам’яті різного рівня; розробляти програмні та апаратні засоби обміну даними між процесором і зовнішніми пристроями в режимі програмного обміну, переривань програми та прямого доступу до пам’яті; розробляти та оцінювати методи захисту розділів пам’яті при роботі комп’ютера у мультипрограмному режимі, режимі колективного користування з розподілом та без розподілу часу; розробляти архітектуру пристроїв вводу-виводу даних для різних режимів взаємодії з процесором; розробляти архітектуру, мікроалгоритми, мікропрограми та програми для комп’ютерів і контролерів на базі мікропроцесорних комплектів ВІС.

АЛГОРИТМИ ТА МЕТОДИ ОБЧИСЛЕНЬ

   Мета курсу: ознайомлення та засвоєння студентами знань щодо основних принципів розроблення алгоритмів, які застосовуються для вирішення практичних обчислювальних задач, а також вивчення методів постановки та розв’язування чисельних задач на ЕОМ, ознайомлення з основними джерелами похибок і підходами до їх оцінки. Дисципліна спрямована на формування навиків та умінь постановки завдань обчислювальної математики, вибору ефективних алгоритмів, методів програмування, використання математичних пакетів для розрахунків, аналізу та інтерпретації результатів обчислення. Значна увага приділяється класичним методам розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем за допомогою чисельних методів.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: принципи та алгоритми сучасних обчислювальних методів; методи оцінювання часу виконання алгоритмів; способи та методи розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем; методи і технології розроблення та оцінювання алгоритмів; методи обчислень, стійкі до похибок.

На основі набутих знань студент повинен вміти: володіти методами та технологіями розроблення та оцінювання алгоритмів; вибирати та обґрунтовувати методи обчислень стійких до похибок; застосовувати методи та алгоритми оптимального розв’язування задач інтерполяції; володіти методами чисельного обчислення нелінійних рівнянь; розв’язувати систем лінійних алгебраїчних рівнянь; здійснювати вибір методу інтегрування та аналізу похибок; володіти методами чисельних обчислень диференційних рівнянь; ставити та вирішувати оптимізаційні завдання.

ТЕОРІЯ КОДУВАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЇ

   Мета курсу: отримання базових теоретичних знань і практичних навичок з ефективного кодування і розпізнавання інформації, необхідних для подальшої дослідницької та прикладної роботи. Сукупно дисципліна складається з теорії інформації Шеннона, теорії статистичних рішень (байесівські та небаєсівські методи статистичних рішень та ємпіричний байесів метод), методи навчання та самонавчання у розпізнаванні образів. Знання та практичні навички, що будуть отримані в процесі вивчення курсу, дозволять значно розширити можливості студентів при засвоєнні подальших дисциплін із штучного інтелекту та виконанні дипломних проектів.

   У результаті вивчення курсу студент повинен знати: оптимізаційні методи ефективного кодування інформації, методи статистичного розпізнавання, що базуються на теорії статистичних рішень, методи навчання та самонавчання алгоритмів розпізнавання, математичні моделі сигналів і сфери їх застосування при аналізі та оптимізації інформаційних систем, інформаційні моделі сигналів, методи перетворення неперервних сигналів у цифрову форму і критерії забезпечення точності перетворень, методи кодування інформації в каналах без завад та з завадами, методи і алгоритми стиснення інформації, методи захисту інформації від несанкціонованого доступу.

   На основі набутих знань студент повинен вміти: застосовувати набуті методи для ефективного кодування інформації, зокрема, зображень, для розв’язування базових задач розпізнавання та проведення подальших наукових досліджень за фахом, а також визначати спектральні характеристики детермінованих та випадкових сигналів і застосовувати їх для аналізу систем опрацювання інформації, визначати інформаційні характеристики джерел інформації і на їх основі вибирати параметри каналів передавання даних, вибирати структуру апаратних і алгоритми програмних засобів кодування і декодування інформації, користуватися методами захисту інформації в комп’ютері та на зовнішніх носіях.

КОМП’ЮТЕРНА ЛОГІКА І ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ

   Мета курсу: теоретична підготовка спеціалістів спеціальності «Комп’ютерна інженерія», що включає в себе вивчення студентами арифметичних, логічних і схемотехнічних основ побудови цифрових пристроїв обробки інформації та принципів їх аналізу і синтезу, а також практичних навичок з розробки, створення і використання цифрових автоматів різного призначення та їх окремих вузлів. Студенти повинні отримати знання про основні принципи та методи побудови цифрових автоматів різного призначення залежно від типу поставлених завдань опрацювання вхідної та вихідної інформації.

   У результаті вивчення курсу студент повинен знати: методи задання практичних задач комп’ютерної логіки в термінах алгебри перемикальних функцій, абстрактної та структурної теорії цифрових автоматів, подання перемикальних функцій у канонічних формах різних алгебр, способи переходу від однієї форми в інші, способи мiнiмiзацiї перемикальних функцій та систем функцій формалізованими та неформалізованими методами, операторні форми перемикальних функцій для різних елементних базисів. методи розробки комбінаційних схем та оцінювання їх параметрів, алгоритми функціонування автоматів з пам’яттю, їх формалізований опис із застосуванням різних мов, абстрактний та структурний синтез автоматів з використанням теорії часових функцій та композиції елементарних автоматів функції поведінки автоматів і способи уникнення збоїв в їх роботі, синтез та аналіз типових вузлів, що застосовуються у комп’ютерах, способи побудови цифрових схем ВІС, що програмуються.

   На основі набутих знань студент повинен вміти: формулювати практичні задачі комп’ютерної логіки в термінах алгебри перемикальних функцій, абстрактної та структурної теорії цифрових автоматів, подавати перемикальні функції у канонічних формах різних алгебр, переходити від однієї форми в інші, проводити мiнiмiзацiю перемикальних функцій та систем функцій формалізованими та неформалізованими методами, отримувати операторні форми перемикальних функцій для різних елементних базисів. Розробляти комбінаційні схеми, оцінювати їх параметри, розробляти алгоритми функціонування автоматів з пам’яттю, робити їх формалізований опис із застосуванням різних мов, виконувати абстрактний та структурний синтез автоматів з використанням теорії часових функцій та композиції елементарних автоматів, аналізувати функції поведінки автоматів і застосовувати способи уникнення збоїв в їх роботі, виконувати синтез та аналіз типових вузлів, що застосовуються у комп’ютерах, використовувати для побудови цифрових схем ВІС, що програмуються.

МЕТРОЛОГІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА

   Мета курсу: ознайомлення та засвоєння студентами знань основних принципів метрології, організації вимірювання, контролю та керування якістю продукції що включають правила стандартизації продукції, державні нормативні акти щодо сертифікації виробництва та акредитації лабораторій контролю якості продукції. Ця дисципліна є основною ланкою метрологічної підготовки студента, яка дозволяє йому вирішувати задачі метрологічного характеру на стадіях проектування, впровадження, виробництва, та контролю якості продукції. Завданням курсу є отримання студентами знань про основні методи контролю якості продукції, шляхи її підвищення, контрольно-вимірювальне обладнання та системи автоматизованого збору даних.

   У результаті вивчення курсу студент повинен знати: основи метрології та організації вимірювань, похибки вимірювання, причини їх появи та методи контролю, основи електронних вимірювань, принципи роботи аналогової та цифрової вимірювальної техніки, основні поняття і категорії керування якістю продукції, методи і порядок оцінки рівня якості продукції, основні системи керування якістю продукції, основні види діяльності служби технічного контролю, основні положення про сертифікацію продукції, схеми та порядок проведення сертифікації продукції, порядок проведення сертифікації виробництва, державні та міжнародні метрологічні організації, порядок та основні вимоги до акредитації метрологічних лабораторій.

   На основі набутих знань студент повинен вміти: аналізувати похибки вимірювань та здійснювати їх обробку, використовувати віртуальні лабораторії для організації контролю параметрів продукції, користуватися контрольно-вимірювальною апаратурою, створювати та програмувати автоматизовані системи збору даних, будувати діаграми Парето та гістограми розподілу, складати контрольні та маршрутні карти, користуватися нормативними документами, проводити сертифікацію продукції та виробництва, організовувати роботу метрологічних лабораторій, проводити тестування продукції на предмет відповідності нормативним вимогам.

 

CИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

 Мета курсу: отримання та засвоєння знань з області архітектури процесорів Intel x86/32-64 та програмування на мові асемблера для організації та реалізації системних задач.

 Завданням курсу є засвоєння основних концепцій системного програмування; вивчення архітектури та системи команд процесорів Intel x86/32-64; отримання практичних навиків з розроблення фрагментів системних програм.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: основні концепції системного програмування; архітектури та системи команд процесорів Intel x86/32-64; мову асемблера та макроасемблер; технології розроблення програм на мові асемблера з використанням системних функцій; особливості роботи та використання стекової пам’яті багатомодульними програмами; організацію інтерфейсу асемблера з мовами високого рівня.

 На основі набутих знань студент повинен вміти: самостійно вивчати та впроваджувати нові методи та технології розроблення системних програм; реалізовувати, налагоджувати та тестувати системні програми на мові асемблера для процесорів Intel x86/32-64; створювати багатомодульні програми на асемблері; розробляти інтерфейс на мові асемблера з мовами високого рівня; використовувати набуті теоретичні знання та практичні навики при створенні системних програм.

 

СИСТЕМНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 Мета курсу: отримання та засвоєння знань з методологій, методів та технологій проектування системного програмного забезпечення; вивчення архітектури операційних систем Linux і Windows, функціонування системного програмного забезпечення в операційному середовищі; вивчення мов сценаріїв; отримання практичних навиків з реалізації та тестування сценаріїв; вивчення базових понять, методів та засобів керування процесами і потоками; отримання практичних навиків з написання програм для керування процесами і потоками.

 Завданням курсу є засвоєння знань з методологій, методів та технологій проектування системного програмного забезпечення; вивчення архітектури та системи команд операційних систем Linux і Windows; вивчення мов сценаріїв Bash і Python; засвоєння базових понять, методів та засобів керування процесами і потоками; отримання практичних навиків з написання програм для керування процесами і потоками.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: методологію, методи та технології проектування системного програмного забезпечення; архітектуру та системи команд операційних систем Linux і Windows; загальні принципи планування процесів і потоків; міжпроцесову взаємодію; практичне використання багатопотоковості; мови сценаріїв Bash і Python.

На основі набутих знань студент повинен вміти: використовувати набуті теоретичні знання при створенні системного програмного забезпечення; створювати засоби для організації міжпроцесової взаємодії; розробляти і тестувати багатопотокові програми; розробляти, тестувати і супроводжувати cистемне програмне забезпечення написане на мовах сценаріїв Bash і Python.

 

МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТРАНСЛЯТОРІВ

 Мета курсу: отримання та засвоєння знань з методологій, методів та технологій побудови трансляторів; вивчення методів та алгоритмів побудови лексичного аналізатора, синтаксичного аналізатора, синтаксично керованої трансляції, генерації проміжного коду, середовища часу виконання, генерації коду.

 Завданням курсу є засвоєння знань з методологій, методів та технологій побудови трансляторів; вивчення побудови лексичного аналізатора на основі регулярних виразів, недетермінованих і детермінованих скінченних автоматів; реалізації лексичного аналізатора з використання програм Lex, Ply; вивчення побудови низхідного синтаксичного аналізатора методом  рекурсивного спуску; вивчення побудови висхідного синтаксичного аналізатора методом згортки; реалізація синтаксичних аналізаторів з використання програм Bison, Ply; вивчення синтаксично керованої трансляції з використанням успадковуваних і синтезовуваних атрибутів; вивчення генерації проміжного і кінцевого коду з використання мови асемблера.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: методологію, методи та технології побудови трансляторів; методи та засоби побудови лексичного аналізатора на основі регулярних виразів, недетермінованих і детермінованих скінченних автоматів; методи та засоби побудови низхідного синтаксичного аналізатора методом  рекурсивного спуску; методи та засоби побудови висхідного синтаксичного аналізатора методом згортки; методи синтаксично керованої трансляції з використанням успадковуваних і синтезовуваних атрибутів; методи генерації проміжного і кінцевого коду.

 На основі набутих знань студент повинен вміти: використовувати набуті теоретичні знання при створенні трансляторів; реалізовувати лексичний аналізатор на мовах високого рівня і з використанням програм Lex, Ply; реалізовувати синтаксичний аналізатор на мовах високого рівня і з використанням програм Bison, Ply; реалізовувати синтаксично керовану трансляцію на мовах високого рівня і з використанням програм Bison, Ply; реалізовувати генерацію проміжного і кінцевого коду з використанням асемблера.

 

КОМП’ЮТЕРНА ЕЛЕКТРОНІКА

 Мета курсу: введення до елементної бази аналогової і цифрової схемотехніки та комп’ютерної електроніки; роз’яснення студентам принципів дії та використання напівпровідникових елементів та інтегральних схем; розгляд фізичних процесів, які відбуваються в напівпровідникових приладах; оволодіння основами побудови напівпровідникових приладів та інтегральних схем; формування у студентів фундаментальних знань з розрахунку типових аналогових та цифрових електронних схем, що можуть бути використані при розробці, впровадженні та експлуатації апаратних засобів передачі, обробки та захисту інформації, при створенні автоматизованих систем керування тощо.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: суть фізичних явищ, які лежать в основі роботи напівпровідникових приладів; класифікацію, умовні позначення, принципи функціонування, призначення, основні характеристики, параметри і особливості використання напівпровідникових приладів, що використовуються в електронній та обчислювальній техніці, автоматичних пристроях, комп’ютерних схемах та системах; класифікацію, умовні позначення, принципи функціонування, призначення, основні характеристики, параметри і особливості використання радіоелектронних пристроїв, в тому числі і цифрових, побудованих на базі напівпровідникових приладів; методи розрахунку та побудови типових аналогових та цифрових електронних схем.

На основі набутих знань студент повинен вміти: розуміти та ґрунтовно пояснювати фізичні процеси, які лежать в основі роботи напівпровідникових приладів; користуючись умовними позначеннями класифікувати напівпровідникові прилади, пояснювати їхнє призначення та принципи функціонування; користуючись електричними схемами класифікувати радіоелектронні пристрої, в тому числі і цифрові, побудовані на базі напівпровідникових приладів, пояснювати їхнє призначення та принципи функціонування; самостійно обирати необхідні напівпровідникові прилади при проектуванні та розрахунку радіоелектронних пристроїв, в тому числі і цифрових.

 

СТАТИСТИЧНА РАДІОФІЗИКА

 Мета курсу: дисципліна спрямована на формування фундаментальних знань з методів статистичної радіофізики для виробничо-наукової, наукової, проектної та дослідницької діяльності в галузі радіофізики та електронної техніки.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: елементи теорії ймовірностей і функціонального аналізу при розв’язуванні задач статистичної радіофізики і електроніки, розподіли випадкових величин і функцій; параметри і характеристики випадкових сигналів як випадкових процесів (функціональних і числових); перетворення Фур’є, Лапласа, Вінера-Хінчина та їх взаємодію; фізику флуктуаційних процесів у приладах електронної техніки та радіотехнічних пристроях, їх шумові параметри і характеристики; статистичний опис випадкових полів і хвиль, їх параметри і характеристики; закони поширення і розсіювання випадкових полів і хвиль.

На основі набутих знань студент повинен вміти: використовувати методи математичної фізики для аналізу випадкових процесів, полів і хвиль; визначати функціональні параметри випадкових величин та процесів на основі їх розподілів; визначати параметри і шумові характеристики напівпровідникових електронних приладів та інтегральних схем; використовувати розподіли неперервних і дискретних випадкових величин для аналізу сигналів та їх кореляційних характеристик; застосовувати теорію поширення і розсіювання випадкових полів і хвиль для задач статистичної радіофізики.

 

МІКРО- І НАНОЕЛЕКТРОННА БАЗА ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ

Мета: ознайомлення та вивчення основних технологічних процесів, що використовуються для виготовлення пристроїв мікро- і наноелектроніки, роз’яснення принципу дії і застосування в напівпровідниковій електроніці логічних елементів, тригерів, запам’ятовуючих пристроїв на основі аналогових та цифрових ІС.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: принцип дії, основні характеристики, параметри і особливості застосування електронних, напівпровідникових приладів та інтегральних схем, широко використовуваних в обчислювальній техніці і автоматичних пристроях ЦА народного господарства; фізичні основи мікроелектроніки; класифікацію та маркування інтегральних схем, класифікацію, будову та принцип дії логічних елементів інтегральних схем; класифікацію запам’ятовуючих пристроїв, будову та принцип дії запам’ятовуючих пристроїв на біполярних транзисторах; будову та принцип дії запам’ятовуючих пристроїв на МОН-транзисторах, будову та принцип дії запам’ятовуючих пристроїв на арсенід-галієвих структурах; основи функціонування тригерів та цифрових пристроїв на їх основі; класифікацію аналогових інтегральних мікросхем, елементу базу електроніки НВЧ.

вміти: самостійно вибирати необхідні електронні прилади при проектуванні елементів, пристроїв автоматики та обчислювальної техніки; вміти їх використовувати, забезпечити їх грамотне застосування, експлуатацію в сучасній апаратурі, що використовується в ЦА і народному господарстві;самостійно визначати напівпровідникові прилади за заданими параметрами; самостійно визначати основні параметри приладів за їх вольт-амперними характеристиками; самостійно вибирати за технічним завданням засоби відображення інформації; самостійно вибирати по заданим параметрам серію інтегральних схеми та відповідні типи тригерів.

 

ВСТУП ДО АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є принципи побудови, методи аналізу і синтезу широко розповсюджених систем автоматичного регулювання та керування.

Мета: є ознайомлення студента із загальними принципами побудови систем автоматичного керування, процесами та методами дослідження процесів в цих системах. Принципи побудови та дослідження систем керування в даному курсі вивчаються на основі розгляду принципів керування різними технічними пристроями. Ці принципи мають більш широке загальне значення і можуть бути застосовані для вивчення процесів керування в інших системах, наприклад, в біологічних, економічних, суспільних тощо.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Вступ до Автоматичних систем керування” є отримання практичних навичок та теоретичних знань у наступних питаннях: методи аналізу систем, методи синтезу систем, використання математичного апарату та засобів програмного забезпечення для вирішення поставлених задач, шляхи вдосконалення методів теорії автоматичного керування за допомогою обчислювальної техніки.

Студенти повинні знати: сучасні методи теорії автоматичного керування, структуру, елементи та класифікація систем автоматичного керування, режими та характеристики САК та вміти: користуватись цими методами для аналізу та синтезу систем автоматичного керування, використовувати класичний математичний апарат та його нові напрямки в розвитку методів теорії автоматичного керування,використовувати нові досягнення в розвитку обчислювальної техніки для вдосконалення методів теорії автоматичного керування.

 

ІНТЕРНЕТ ТЕХНОЛОГІЇ ТА WEB-ДИЗАЙН

 Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні концепції, методи і засоби програмування, системи та інструменти їхньої підтримки, сучасні стандарти, зокрема, процеси життєвого циклу, вимірювання і оцінювання якості розробки програмного забезпечення.

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з теоретичними основами створення гіпертекстових документів на основі стандартів HTML; розгляд поширених технологій Web – програмування та їх класифікації; ознайомлення з областю застосування різних стандартів та засобів створення Web – контенту; виклад основ дизайну та призначення растрової, векторної та тривимірної графіки; а також набутті навиків практичного створення Web – контенту різними засобами.

Основними завданнями вивчення дисципліни Інтернет технології та Web-дизайн є навчити студента проектувати web – орієнтовані програмні продукти на сучасному рівні. Для цього в курсі викладаються наступні питання:

– Детально розглядаються питання інформаційної архітектури, художнього оформлення сторінок їх верстки та програмування, використовуючи сучасні засоби проектування.

– Розглядаються властивості сучасних версій мов розмітки HTML, XML, XHTML, технології каскадних таблиць стилів CSS, та використання їх можливостей в сучасному web – дизайні.

– Вивчаються основи мови програмування клієнтської частини JavaScript та фреймворку jQuery.

Отримані знання дозволять студентам використати сучасні методи проектування web-додатків.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти здобувають такі компетентності:

– Аналіз та синтез. Здатність до аналізу та синтезу даних у мережі Інтерент на основі логічних аргументів та перевірених фактів.

– Знання та практика. Уміння застосовувати знання на практиці, створювати ефективні сайти.

– Групова робота. Здатність виконувати практичні роботи в групі під керівництвом лідера, з дотриманням суворої дисципліни.

– Комунікаційні навички. Здатність до ефективного комунікування та до коректної ділової комунікації у професійній сфері державною й іноземною мовами.

– Базові загальні знання. Засвоєння базових загальних знань з дисципліни. Загально-професійні компетентності

– Глибокі знання та розуміння процесів, що відбуваються в сфері веб- дизайну. Здатність до глибоких знань та розуміння процесів, що відбуваються в сфері соціальних комунікацій.

– Здатність генерувати нові ідеї. Здатність генерувати нові ідеї у професійній сфері.

– Дослідницькі навички. Здатність виконувати науково-дослідну та прогнозо-аналітичну діяльність на ринку виданичої продукції.

– Інструментальні навички. Здатність до засвоєння фундаментальних знань з комп’ютерно-видавничих технологій, уміння їх застосувати у процесі мультиплатформного та кросмедійного медіавиробництва.

– Розробка та менеджмент проекту. Здатність до розроблення та менеджменту веб-проектів різних типів.

– Навички використання програмних засобів у професійній сфері. Здатність аналізувати дизайн-концепцію видання, місце в ній структурно виражальникомпонентів, уміння їх фахово оцінювати, оптимізувати. – Забезпечення якості веб-продукту. Здатність контролювати якість текстового та мультимедійного контенту різних видів медійних продуктів.

 

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ

 Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні концепції, методи і засоби проектування друкованих плат, сучасні стандарти, засоби автоматизації.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни є вивчення студентами принципів та методів трасування друкованих плат, осоюливостей роботи роботи САПР та застосування їх при проектуванні радіоелектронної апаратури. Особлива увага приділяється розвитку практичних навиків при аналізі роботи електричних принципових схем та розведенні друкованих плат.

Основними завданнями вивчення принципів та методів трасування друкованих плат, особливостей роботи САПР та застосування їх при проектуванні радіоелектронної апаратури

Для цього в курсі викладаються наступні питання:

– детально розглядаються процеси проектування друкованих плат та організація проектних робіт

– вивчаються особливості автоматизованого проектування друкованих плат.

– техніка трасування друкованих плат

– стандартизація в проектуванні електронних засобів

– вивчаються особливості проектування сучасних друкованих плат

– вивчаються питання забезпечення безпеки електронних засобів

Отримані знання дозволять студентам використати сучасні методи проектування web-додатків.

 Студенти повинні:

знати :

– сучасні методи трасування друкованих плат;

– особливості трасування ланцюгів живлення, землі, високо струмових ланок;

– особливості та принципи дії програмних пакетів САПР;

– склад та призначення документації, що супроводжує конструкторську розробку радіоелектронної апаратури.

вміти :

– користуватись методами трасування друкованих плат на практиці;

– трасувати завадостійкі плати;

– самостійно розробляти моделі компонентів відсутніх в бібліотеках САПР ;

– використовувати нові досягнення в розвитку обчислювальної техніки для автоматизованого трасування друкованих плат.

 

ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ОПТИЧНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні концепції, і принципи роботи елементної бази оптичних обчислювальних пристроїв.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з принципом роботи оптичних обчислювальних систем, базовими елементів сучасної оптоелектроніки, розгляд властивостей використовуваних елементів та матеріалів, світловодів, ознайомлення з основними конструкціями оптоелектронних пристроїв та принципами побудови волоконно-оптичних ліній зв’язку.

Основними завданнями вивчення спеціального курсу “Елементна база оптичних обчислювальних пристроїв” є:

– дати уявлення про структуру та тенденції розвитку сучасних оптичних обчислювальних систем, описати її базові елементи і принципи побудови оптоелектронних схем, волоконно-оптичних ліній звязку;

– розглянути фізичні явища, що лежать в основі роботи оптоелектронних приладів, сформулювати фізичні закони, що їх описують;

– розглянути основні конструкції оптоелектронних приладів, принципи їх роботи, параметри та характеристики;

– проаналізувати сучасні технології виготовлення матеріалів для оптоелектроніки, конструювання оптоелектронних приладів і схем.

Студенти повинні знати:

– Фізичні основи функціонування оптичних пристроїв: суть явищ випромінювання та поглинання світла речовиною на прикладі напівпровідників, які використовуються в джерелах світла, фотоелементах і т.д.; суть понять коефіцієнт заломлення в діелектриках, внутрішній та зовнішній фотоефект, електро- та магнітооптичні ефекти.

– Принцип дії оптичних пристроїв та можливості їх практичного використання в оптичному зв’язку та оптичному запису та обробки інформації, а також в якості світлочутливих датчиків, джерел світла, фотоприймачів і т.д.

– Різні оптичні компоненти та волоконні світловоди, області практичного використання волоконної оптики.

– Про перетворення неелектричних величин в електричний сигнал і навпаки на прикладі напівпровідникових датчиків та перетворювачів.

– Види пристроїв запам’ятовування.

– Засоби відображення інформації та основні вимоги до них для забезпечення якісного зображення.

вміти:

– Використати напівпровідникові прилади для розв’язку практичних задач, користуючись довідковою літературою.

– Узгоджувати оптичні осі світловода та напівпровідникового лазера.

– Створювати електричні схеми і моделювати окремі елементи волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ).

 

ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні концепції, методи і засоби програмування, системи та інструменти їхньої підтримки, сучасні стандарти, зокрема, процеси життєвого циклу, вимірювання і оцінювання якості розробки програмного забезпечення.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Формування у студентів знань, вмінь та навичок з розробки великих та середніх програмних систем, сучасних технологій розробки великих програмних проектів, методів математичного моделювання, які застосовуються в процесі розробки програмних систем загального та спеціального призначення, з розробки тестових документів, класифікації дефектів програмного забезпечення, відстеження життєвого сроку програмного забезпечення.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Інженерія програмного забезпечення” є отримання практичних навичок та теоретичних знань у наступних питаннях:

– розробки великих та середніх програмних систем;

– відстеження життєвого циклу програмного забезпечення;

– тестування програмного забезпечення;

– супровід програмного забезпечення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

–         типову модель життєвого циклу програмного забезпечення;

–         поняття системи та її оточення;

–         основні поняття системотехніки;

–         особливості програмних систем;

–         основні моделі процесів розробки програмних систем;

–         методи та моделі управління процесом розробки програмних систем;

–         класифікацію вимог до програмних систем;

–         моделі та методи розробки вимог користувача та системних специфікацій;

–         моделі систем та їх переваги та недоліки;

–         технології автоматизації процесів розробки програмних систем;

–         методології проектування програмних систем;

–         сучасні архітектури та технології проектування програмних систем;

–         стадії тестінга у життєвому циклі продукту;

–         класифікацію типів тесту за різними ознаками;

–         класифікацію дефектів та їх атрибути;

–         поняття контролю якості та гарантії якості;

–         принципи складання тест-циклів.

вміти :

–         застосовувати на практиці основні моделі розробки програмних систем;

–         розробляти робочу документацію проектування програмних систем;

–         розробляти вимоги користувача та системні програмні вимоги до програмних систем;

–         застосовувати на практиці моделі та методи розробки програмних систем;

–         розробляти тест-плани, тест-кейси, звіт про знайдений дефект:

–         застосовувати на практиці різноманітні типи тестінгу.